Національний кінопортал KINOKOLO.UA

Фотобанк

"Вічне світло незаплямованого розуму"

Rambler's Top100

Енциклопедія

"Богдан Ступка, актор"

Народився - с. Куликів, Львівська обл. 1961 - Закінчив студію при Львівському театрі.

Крамниця



Новини

Арґумент-Кіно


Хорошее бухгалтерское обслуживание в Киеве здесь

Зйомки

19.03.2007 18:18

Від "Сафо" до Cuba Libre

СафоПропонуємо друге інтерв’ю з кінорежисером Робертом Кромбі (студія "Ялта-Фільм"), що він завершує роботу над повнометражною ігровою стрічкою "Сафо". Перше інтерв’ю читайте тут...

Генеральними продюсерами виступають Андрій та Артур Новікови. За основу сюжету картини, дія котрої розгортається у двадцяті роки минулого століття, взято любовний трикутник: дві молоді жінки й чоловік у пошуках кохання та власної ідентичности. Наразі фільмування завершено. Наталя Конончук поцікавилася його результатами і прокатними перспективами "Сафо", а також дальшими планами "Ялта-Фільму". Повний варіант інтерв’ю можна прочитати у весняному (33) числі часопису KINO-KOЛО, що вийде з друку 21 березня.

Наталя Конончук. Торік улітку наші читачі дізналися про ситуацію з фільмуванням "Сафо" на її початковому етапі. А що скажете стосовно процесу виробництва цієї кінострічки на кінець лютого 2007-го? Яким проблемам іще не зараджено? Що залишилося зробити?


Роберт КромбіРоберт Кромбі. На сьогодні фактично завершено монтаж "Сафо". Я ще внесу невеличкі зміни, однак за тиждень уже буде остаточна версія і ми вийдемо на кінцевий етап: digital intermediate, комп’ютерна графіка, сканування плівки, кольорокорекція, фінальний звук... Гадаю, через три місяці завершимо все. Орієнтовно в червні фільм повинен бути готовий. Але кончої потреби спішити немає, тож прокат запланували на осінь. Липень і серпень дуже погані для випуску картини на екрани, більшість глядачів у відпустках. "Сафо" – літнє кіно, й літо вийшло там дуже красиве, тому хочемо показувати його наприкінці вересня – на початку жовтня, коли все стає похмурим, іде дощ і люди думають про кіно...

У зв’язку з вашим попереднім інтерв’ю для KINO-KOЛА. Тоді ви сказали: "Монтаж на 50, а чи й на 70 відсотків у моїй уяві уже відбувся. Так, існує кіно, що народжується на знімальному майданчику, й іноді це виходить добре. Але «Сафо» – не з тих фільмів. Це дорого – так працювати. Ми вважаємо: кінокартина має народитися в період підготовки, а робота на знімальному майданчику – то виконання узгоджених дій". Чи сталося, як гадалося – з яким матеріалом вдалося вийти на монтажний період стрічки? Наскільки пощастило виконати плани знімального періоду?


Я тоді правильно сказав. Насправді у фільмі є місце, де знадобилася б хірургічна робота, конкретніше – два місця. Але більша частина стрічки знята, як написано, за сценарієм. Добре це чи погано – інше питання, але це так. Ми справді дуже добре підготувалися, і сценарій творено було під реальне місце зйомки. Можу сказати, що мій монтажер, а це, сказати б, культовий московський фахівець, трохи шокований тим, наскільки швидко ми все змонтували. Та, по суті, все було продумано заздалегідь. Повторюся: залишається філософське питання – добре це чи погано, – питання про те, коли повинне народитися кіно – заздалегідь, на етапі сценарію, чи на знімальному майданчику? Чи потрібно, щоб воно народилося взагалі тричі – один раз коли пишеться; вдруге – коли знімається; і втретє – коли монтується?.. Ще на етапі сценарію була дуже добре продумана тривалість фільму. Ми не хочемо довгого кіна, адже наш сюжет – досить простий любовний трикутник, не епос. Це має бути фільм десь на 90 хвилин – саме так ми і планували. Перший монтаж був 98 хвилин, зараз – 92. Тому все зроблено так, як ми задумували, звичайно, плюс-мінус якісь нюанси. Я вирізав лише одну сцену, яку ми зняли. Бо вона ніби зупиняла розгортання історії, рух уперед, несподівано почала гальмувати сюжет... Тим більше, що там одна актриса не дуже добре працювала. Словом, сцена вийшла порожнім місцем, без неї сюжет динамічніший.

Друге ваше висловлювання: "Нормально, коли акторові подобається перебувати на майданчику, якщо він сприймає те місце як своє, якщо він там як удома. А якщо він не зовсім розуміє, що там робить, – це проблема. Якщо ж виконавці ролей у «Сафо» не спрацюють, вийде пересічне кіно, хоча воно теж продається…" Тож чи спрацювали, як на сьогоднішнє ваше бачення, актори? Чи доведеться напружитися й продавати "пересічне кіно"?

(Сміється). Хороше питання. Думаю, що це ви зможете на нього відповісти, коли подивитеся фільм. Мені здається, що актори спрацювали. Загалом. У мене були дуже молоді актори, дебютанти – й, по-моєму, все нормально. Є одна роль, над якою потрібно ще працювати на монтажі. Точно можна сказати, що акторські роботи вийшли на "четвірку", про "п’ятірку" поки не говоримо. Головна актриса, американка, Авалон Баррі, хоча вона непроста дівчина в житті, дуже багато давала фільмові й дуже серйозно трудилася. Мені здається, в неї є шарм, глядачі їй симпатизують, і це дуже добре. Власне, всі серйозно працювали, всі троє головних виконавців – Авалон Баррі, Тодд Солі, Людміла Шираєва. Звичайно ж, ніяких проблем із Богданом Ступкою. І грецькі актори – просто чудові.

Чи задіяні у фільмі ще якісь українські актори, крім Богдана Ступки?

Ні. Росіянку Елен утілює російська актриса, з Пітєра, Людміла Шираєва, тому що ми не змогли знайти тут потрібної нам виконавиці. Власне, ми зробили, як і замислювали: грецькі актори грають ролі греків, російські – росіян (власне, російські й українські), американські – американців... Це насправді дуже сильно допомогло фільму, урізноманітнило й увиразнило його, зробило нам добру послугу. Я думав спочатку використати більше українських акторів, але потім зрозумів, що в цьому немає потреби.

Якими є продюсерська стратегія і тактика просування фільму на ринок, до глядача? Чи заплановано пропонувати його (перед прокатом) на фестивалі? Якщо так, то чи існують плани – на які власне й чому саме на ці?

СафоЦе питання швидше до продюсера, ніж до мене. Звичайно, сподіваємося, що наш фільм зацікавить якісь кінофоруми. Думаємо про Венецію і Санденс, а також про багато маленьких фестів, утім, як воно буде – невідомо. Намагаємося якось просувати наше кіно, і, звичайно ж, фестивалі можуть додати фільмові престижу. Для нашої картини є, сказати б, різні типи, чи етапи, успіхів. Номер один – показати, що в Ялті можна красиво знімати, це просто як візитна картка. Успіх номер два – продемонструвати нашу роботу іншим продюсерам і починати серйозну розмову про наступні проекти й фінансування для них. Ось ці два етапи успіху вже реально вдалися. Номер три – повернути гроші. Через прокат, через продаж DVD. Про це ще рано говорити, але ми робимо все можливе. Ще один успіх – отримати приз на якомусь фестивалі. Це теж не можна передбачити. Ми можемо просто робити все поетапно, поступово. Поки що у глядачів, яким ми показували фільм, реакція дуже позитивна. Навіть іноді занадто. І поки що все йде підозріло добре.

І ще одне запитання, яке випливає з раніше сказаного для нашого часопису: "У сценарії багато чого взято з шістдесятих років, коли головною суспільною цінністю була особиста свобода. Це моя філософія, і її ілюструє "Сафо", з одного боку, і "Швейк" – із другого". Якими ж є дальші плани студії "Ялта-Фільм", і чи вони так само вписуються у вашу "парадигму свободи"?

Є грецька філософська традиція, демократична традиція, яку перейняла західна цивілізація, – ця традиція дуже високо ставить свободу й цінність особистого життя. І "Швейк", звичайно, – про вагу життя однієї людини. У "Сафо" цей акцент теж дуже сильний. Після "Швейка" зніматимемо "Дон Кіхота", де теж важлива ідея свободи. Він божевільний, він особистість і, мабуть, теж намагається досягти особистої свободи... Це одна з ключових книжок західної літератури. Ми придивлялися до інших творів, але виникали проблеми з авторськими правами. Робитимемо досить традиційну екранізацію, але, дай Боже, хорошу. Сьогодні ще не можу сказати, хто буде режисером, незабаром це вирішиться. Поки що ми, з технічних причин, робимо двовимірну анімацію. "Швейка" закінчуємо десь у серпні-вересні. Якість, маю на увазі технічну анімаційну, буде хороша, але не на рівні студії Disney. Що ми можемо зараз собі дозволити – це хороші сценарій, режисуру й озвучку. Все разом виходить дуже ориґінальним. Наші обмеження – це насправді наша свобода. Потрібно шукати для анімації бренди, книжки, які люди вже знають і які їх цікавлять. Ми не хочемо поки що ризикувати й робити ориґінальні сценарії, тим більше, що і "Швейк", і "Дон Кіхот" пропонують навдивовижу багатий матеріал. Щодо ігрового кіна... Обговорюємо кілька проектів із залученням стороннього фінансування, остаточно поки що про це говорити зарано. Знаю, що я особисто як режисер хотів би знімати далі. Це кіно під назвою Cuba Libre. Є такий коктейль, із рому й "Кока-коли". Це має бути роуд-муві через Кубу, теж про особисту свободу. Однак є ще й інші проекти, до яких слід братися, тому не знаю, коли це вдасться реалізувати.

Розмову вела Наталя Конончук
Лютий 2007




Зйомки

Архів


Новости кино ukrfilm.com