Національний кінопортал KINOKOLO.UA

Фотобанк

"Вічне світло незаплямованого розуму"

Rambler's Top100

Енциклопедія

"Богдан Ступка, актор"

Народився - с. Куликів, Львівська обл. 1961 - Закінчив студію при Львівському театрі.

Крамниця



Новини

Арґумент-Кіно


Зйомки

22.08.2002 11:50

«Водій для Віри» - новий фільм від каналу «1+1»

Д. Ворошилова

Всі фільмові проекти, у здійсненні яких канал «1+1» брав участь у якості копродюсера так чи так ставали кінематографічними подіями. Достатньо назвати хоча б двох претендентів на «Оскара» – знаменитий фільм Нани Джорджадзе «1001 рецепт закоханого кухаря» і не менш відому картину француза Режиcа Варньє «Схід-Захід». До речі, саме в останній Богдан Ступка, що зіграв диригента військового оркестру, примірив форму з погонами. Якого рангу вони були, роздивитися в епізоді «Схід-Захід» не вдалося, але в наступній роботі «1+1» вони точно заявлені як генеральські.

Мова йде про новий фільм Павла Чухрая - «Водій для Віри», що його запущено у виробництво спільно українською («1+1») та російською (кінокомпанія “ПРОФИТ”) сторонами. (Зйомки розпочалися 22 квітня. Оператор картини – Іґорь Клєбанов.) Теж номінант на «Оскара» за попередню свою картину «Злодій», Павло Чухрай знову береться за тему «віри, надії, любови» в неспокійний радянський час. Тільки цього разу дія стрічки відбуватиметься в романтичні, оманливі надією свободи, 60-ті. Ретро-стилістика, в рамки якої Чухрай вписав сюжет своєї любовно-кримінальної історії, дозволяє зосередитися на узбережжі Чорного моря – зйомки фільму проходять на колись закритому і секретному географічному об'єкті – в місті Севастополі. Наскільки непросто було Чухраю знімати свого «Злодія» в оновленої Москві, настільки ж зменшилося турбот із вибором натури для «Водія для Віри». Севастополь майже не реставрували, тож і фасад міста цілком автентичний 60-м.

Втім, не так вже і важливе саме місто, адже історія «Водія для Віри» цілком життєва і правдива, одночасно лірична й агресивно соціальна. Головне в ній - люди та їхні непрості стосунки. А от їхній епіцентр міститься саме в генеральському будинку, що його творча група «Водія для Віри» знайшла в селищі з красномовною назвою - Алсу. Під генеральський будинок, «хазяїном» якого на два місяці став Богдан Ступка, кінематографістам віддали справжню колишню дачу командувача Чорноморським флотом, побудовану ще після Другої світової війни. Щоправда зараз у цьому будинку розташовано пансіонат для дітей військовиків.

Павло Чухрай довго вагався із вибором головної пари акторів – Віри і водія Віктора. Що до Богдана Ступки, то за словами режисера, саме на нього була написана генеральська роль. А от актори Анна Бабенко (Віра) та Ігор Петренко (водій) мали довести свою професійну спроможність. Ігор Петренко нещодавно закінчив роботу в картині Ніколая Лєбєдєва “Зірка” й опановане ним амплуа військової щирости, такої постаментности радянських пам'ятників, за якими ностальгує не лише Чухрай, а і його глядач, влучило у яблучко “Водія для Віри”. Жіночий персонаж картини суперечливіший і зовсім не типовий для епохи кринолінів і твістів: скалічена нога замість спортивної бадьорости шістдесятниць, надсадний бунтарський жіночій дух замість розслабленої легкої сповільнености, прагнення суто побутового щастя замість творчого неспокою. Віра зі своїм красномовним ім'ям – втілення певного спокутуваного страждання, що доведеться відтворити молодій акторці Олені Бабенко.

Втім, судячи зі всього, “реставрація” хрущовської епохи відбуватиметься з притаманною художнику суб'єктивністю і власним поглядом на ті вабливі й оромантизовані часи. П.Чухрай: «Історія, яку я розповідаю, мені цікава тому, що це час, з одного боку, «відлиги», з іншого – достатньо жорстке. Зовні – це сонячний час, таким ми його сприймали, але проблеми залишалися. І це поєднання сонячного Криму, дорогих начальницьких авт і проблем маленьких людей тотолітарного часу – це мені цікаво».

Власне, сам Чухрай і написав сценарій до фільму, синопсис якого заявляє ось таку інтриґу: “ 1962 рік. Генерал Сєров після термінового виклику до Москви повертається до себе додому, на дачу побіля Севастополя. Разом із ним приїздить молодий сержант-водій. Не підозрюючи про справжню причину свого переведення до Криму, Віктор із задоволенням обживається на дачі, легко завойовуючи прихильність до себе її мешканців – охоронців, челяді, адьютантів генерала. Єдина людина, що не приховує своєї неприязні до статного й привітного сержанта – це генеральська донька Віра. Молодому водієві доведеться зіграти дуже важливу роль в низці драматичних подій, що відбудуться після повернення генерала Сєрова з Москви”.



Зйомки

Архів


Новости кино ukrfilm.com