Національний кінопортал KINOKOLO.UA

Фотобанк

"Вічне світло незаплямованого розуму"

Rambler's Top100

Енциклопедія

"Богдан Ступка, актор"

Народився - с. Куликів, Львівська обл. 1961 - Закінчив студію при Львівському театрі.

Крамниця



Новини

Арґумент-Кіно


Gra.ua пьяные шахматы цена

Зйомки

22.07.2003 11:46

„Весілля Барбі”Арт-гаузний серіал від “1+1” і Віктора Придувалова

Телеканал “1+1“ розпочав виробництво нового чотирисерійного фільму, що має робочу назву “Весілля Барбі”, за книжкою харківського письменника Володимира Гринькова “Сім кіло баксів”. Володимир Гриньков уже має досвід серіальної роботи – саме за його сценарієм режисер Анатолій Матешко поставив минулого року “Критичний стан”. Ну а для режисера нового проекту телеканалу “1+1” це буде дебют.

Віктор Придувалов, а саме він постановник “Весілля Барбі”, вже понад 10 років працює на теренах українського кліпмейкерства і отримав неофіційне, але цілком заслужене звання одного з найкращих (або й найкращого) українського кліпмейкера. Він не має фахової режисерської (чи будь-якої іншої закінченої вищої) освіти, проте має досвід роботи актором, музикантом, художником, телережисером (програма “Підйом” на “Новому” каналі) і певна річ, режисером музичних кліпів, що їх на рахунку Віктора налічується вже майже 100. Тепер же Віктор офіційно оголошує про те, що він залишає професію кліпмейкера: “Прийшов час рости далі. Хоча серіал пропонує не зовсім те, що хотілося б, але, думаю, для творчого зростання цього поки що буде достатньо”. Оператором серіалу виступить Юрій Барсук, що з ним Придувалов знімав свої останні кліпи. Для Барсука це теж дебют у серіальному жанрі. Зйомки мають розпочатися в середині липня і завершитися восени.

Наталя Конончук. Вікторе, розкажіть про героїв майбутнього серіалу. Хто вони і що з ними відбувається?

Віктор Придувалов. Головна героїня – це молода дівчина, що протягом місяця змушена стати дорослою людиною. Незважаючи на те, що передбачається певний детективний сюжет, дію та інтриґу розплутує саме вона, а не слідчий. Загалом сюжет буде досить дивним... На перший погляд, усе ніби просто й зрозуміло – трохи кохання, трохи детективу. Та лише за настроєм і натяками глядач зможе передбачити продовження.

Щось середнє між мелодрамою і детективом?

Жодного жанру! Це еклектика, повна еклектика. Основою, певна річ, буде кліпова манера подачі. Я кліпмейкер, і від цього я нікуди діватись не збираюся. І ховатися чи змінюватися теж. Суть кліпу, як для мене, – це колаж і еклектика. У серіалі передбачається дуже щільна, дуже насичена подача інформації – і за кольорокорекцією, і за кількістю кадрів в одному кадрі, і так далі і тому подібне. Тобто періодично щільність інформації буде досить великою, як у короткому кліпі. Такі насичені кадри чергуватимуться з типово кінематографічними, повільними картинками. Все відбуватиметься на контрасті. Це створить потрібну напругу, тож, гадаю, глядач не залишиться байдужим. Якщо ж спробувати все-таки визначати жанр, то це трохи лав-сторі, трохи детектив, плюс я від себе хочу привнести ще трохи трилера...

Досі ви працювали режисером телебачення, знімали кліпи. А чи не було спроб знімати власне фільми?

Було. Я знімав короткометражки.

І що це були за фільми?

Я просто знімав свої сни.

Для себе?

Так.

Тепер ви робите великий проект, і це робота на замовлення. Кліп – теж, очевидно, замовлення, але там, мені здається, більше творчої свободи. Робота ж над серіалом передбачає жорсткіші умови – тут вступають у силу суворі критерії глядацької популярности, рейтинґів…

Все – на замовлення... Інша річ, що я завжди роблю, як хочу. У цій ситуації в моє творче бачення, у той сюжет, який заявлений, ніхто не втручається, мені ніхто не заважає. Як і завжди це було досі. З цим проблем у мене немає. Тобто все одно я робитиму так, як я хочу.

Та все ж серіал досить прагматична штука...

Для мене цей серіал – компроміс. Це проміжний етап між кліпами і кіном. Можливо, я погодився на нього, щоб утвердитися в якості режисера. Не знаю... Насправді я хотів би знімати зовсім інше. Можливо, навіть казки. Я люблю казки.

Як ви ставитеся до сприйняття серіалу як “мила”?

Я “мило” робити не буду. І, знову ж таки, “мило” може бути різним. Наприклад, “Твін Пікс” та “Ікс-файли” теж називають “милом”, бо це серіали. Але які серіали! Це вже справа смаку. Зрозуміло, що “Династію” я робити не збираюся. І це не буде навіть “День народження Буржуя”. Це інше.

Тобто?

Інше. Перші титри – “Фільм Віктора Придувалова”. А далі – побачите. Зараз модно продавати касети з фільмами, на яких позначається, – арт-гауз. Ось і „Весілля Барбі”, умовно кажучи, буде арт-гаузом. За манерою подачі.

Але ж серіали, на відміну він арт-гаузу, передбачають широку авдиторію. Хто, як ви думаєте, дивитиметься „Весілля Барбі”?

Доросла молодь.

Які серіали вам особисто подобаються?

Свого часу той самий “Твін Пікс” мені сподобався. Коли з’явилися ті ж “Ікс-файли”, перші декілька серій я дивився теж із задоволенням. А взагалі-то просто немає часу довго сидіти перед телевізором.

З останніх серіалів, що демонструвалися в Україні, дуже популярною стала російська “Бриґада”...

Я подивився декілька серій. В принципі, зроблено якісно. Не більше цього...

Що можна сказати про літературну основу вашого фільму?

На жаль, я не читав роману, а читав лиш останню версію сценарію. Наскільки я знаю, це вже третій чи четвертий варіант. У принципі, я вже переробив цю останню версію літературного сценарію під себе, так, як мені хочеться, як мені цікаво. І заперечень не було. Тобто я все одно роблю своє. Володимир Гриньков прийняв усі мої пропозиції і переробки. Останнє, що він сказав, – він радий, що його дітище потрапило в надійні руки.

Коли ви знімали кліпи, вам весь час доводилося працювати з музичним матеріалом. Чи використовуватиметься якось по-особливому музика у „Весіллі Барбі”?

Певна річ. Саундтрек буде дуже щільним. Плюс звучатимуть українські відомі і маловідомі команди. Тим більше, що серіал крутитиметься у Москві – нехай там знають наших. Багато хто з музикантів зніматимуться в ролі самих себе.

Ви вже понад 10 років працюєте як кліпмейкер, режисер, але не маєте відповідної фахової освіти. Як так склалося і чи було у вас колись бажання, чи, можливо, потреба піти вчитися на цей фах, сказати б, академічно?

Для мене реалізація завше важливіша. Шкода витрачати час, протираючи штані по інститутах. Так складалося, що за всяких умов міг реалізовувати свої ідеї – і коли в театрі працював, і коли музикантом був чи художником. Став режисером – і теж відразу з’явилася можливість для реалізації. Не було ніколи навіть сенсу закінчувати щось. Я сам по собі. Вільний художник. Сам щось придумав, і сам це реалізую.

Після того, як телеканал “1+1” запропонував вам цей проект, ви не відразу погодилися і вели довгі переговори. З чим це було пов’язано?

Справді, протягом трьох місяців ми спілкувалися, я ставив дуже багато запитань, мені багато що було неясно. Коли ж стало більш-менш зрозуміло, що від мене вимагатиметься, чого від мене хочуть, я погодився. А від мене хочуть саме мою манеру...

Ви сказали, що переробили останній варіант сценарію “під себе”. Отже, він вас не зовсім задовольняв. Чим саме?

Власне основа серіалу, сценарій, – це було не зовсім моє. З моєю манерою воно жодним чином не поєднувалося. Тому я й з’ясовував, чого від мене чекають, що потрібно – щось спокійне, інше, чи я можу робити все так, як я хочу. Мені сказали, що я можу робити так, як я можу і хочу. Вперед.

Багато режисерів, які раніше працювали в повнометражному кіні, а тепер вимушені фільмувати серіали, стверджують, що знімають не серіал, а просто багатосерійний фільм, за законами ігрового кіна… Як ви ставитеся до такого твердження і такого підходу?

Справді, зараз дуже популярно називати серіал “картиною”, “фільмом”... Я до цього так не ставлюся. Серіал – це серіал, це зовсім інший рівень свідомости, інший рівень подачі інформації. Тут усе інше. Тому я навіть не збираюся це якось поєднувати. Плюс інший технічний носій, на який ми знімаємо. Ось коли зніматиму кіно, я буду знімати кіно.

Ви вже плануєте знімати кіно?

А нікуди воно від мене не дінеться.

Судячи, з того, що серіал передбачається “арт-гаузний”, кіно теж буде таким…

Там видно буде. Хочеться багато і різного. Я можу багато і різне. Те, як мене сприймають, – це далеко не я справжній.

Ви зняли майже сто музичних кліпів. Є якісь улюблені чи, на вашу думку, найкращі?

У мене суб’єктивна думка.

Нехай суб’єктивна...

Ну, з останніх, напевно, “Восени” для “Танку на майдані Конґо”, “Холодно” для “Океану Ельзи”. Я зробив понад половину кліпів для гурту Green Grey. З останніх, зокрема, “Еміґрант” – по-моєму, достойна робота.

А з перших кліпів?

Кліп до пісні “Фото/Брудна, як ангел” для гурту “Скрябін” і Юлії Лорд. Власне, з цим кліпом я на ринок, сказати б, увірвався. І через місяць став чомусь найкращим, хоча цього не прагнув. Насправді в мене дуже багато робіт, всіх і не запам’ятаєш. Але в кожній намагався максимально бути чесним...

Наталя Конончук, липень 2003



Зйомки

Архів


Новости кино ukrfilm.com