Національний кінопортал KINOKOLO.UA

Фотобанк

"Вічне світло незаплямованого розуму"

Rambler's Top100

Енциклопедія

"Богдан Ступка, актор"

Народився - с. Куликів, Львівська обл. 1961 - Закінчив студію при Львівському театрі.

Крамниця



Новини

Арґумент-Кіно


Зйомки

13.11.2002 11:17

Тарантіно по-гонконзькому, або Море крови

С’юзен Говард

У розкішному токійському клубі “Дім блакитного листя” панує сум’яття і жах. Танцювальна зала – скляний майданчик, що ніби ширяє над садом каміння в стилі дзен – завалений скривавленими трупами розчленованих якудза. Тендітна білявка, вдягнена в жовтий спортивний костюм, забризканий кров’ю, розмахує самурайським мечем, маючи намір уколошкати ще трьох чоловік. Якудза кидаються на неї, вона змахує мечем, і трупи розлітаються врізнобіч.


“Ба-бах!” – вигукує Квентін Тарантіно, замість того, щоб сказати – “Стоп!” Він вибігає з-за камери, обіймає білявку Уму Турман і вітає її з відмінно зіграною сценою.

“Ти виглядала круто. Жахливо круто”.


На кіностудії в Пекіні йде 32-й день фільмування стрічки “Вбити Білла”/Kill Bill, де Тарантіно виступає як сценарист, режисер, а час од часу – як асистент, що допомагає поливати акторів фальшивою кров’ю. Його новий фільм – жахлива казка про помсту й данина поваги азійському кіну, що ним 39-річний маестро захоплювався все свідоме життя.


Прем’єра фільму очікується 2003 року, і він помітно відрізняється за обставинами від попередніх робіт Тарантіно. Шестирічна перерва поміж “Біллом” і попереднім фільмом Тарантіно “Джекі Браун” дозволяє припустити, що різниця в стилеві також буде значною. Три фільми Тарантіно – “Скажені пси” (1992), “Кримінальне читво” (1994, Золота пальмова гілка в Канні) і “Джекі Браун” (1997) – демонстрували типово американський злочинний світ і були зняті в Голівуді. В новій стрічці, за словами Тарантіно, буде відтворено стиль “старої школи” азійських бойовиків з їхнім майже позамежовим насиллям – фільмів, що ними він захоплювався, працюючи за прилавком відео прокату в Лос-Анджелесі.


Аби досягти цього, майже всі творці фільму – від акторів до операторів й освітлювачів – довго вивчали кіно архіви. Одна сцена буде знята в чорно-білому стилі стрічок про Ґодзіллу, друга – в стилі японського “аніме”. Оператор Тарантіно Боб Річардсон, котрий працював на багатьох фільмах Олівера Стоуна, зізнається, що йому довелося ретельно студіювати класичні бойовики, зафільмовані на студіях братів Чоу – такі, як “П’ять пальців смерти” й “Однорукий майстер меча”. “Це було щось на кшталт прискореного курсу навчання фільмуванням бійок по-азійському”, – каже він.

Щоб досягти цілковитої автентичності, Тарантіно вирішив знімати в тих місцях, де відбувається дія. Частина фільму була знята в Мексиці й США, але практично всі азійські сцени (включно з японськими) фільмуються на студії в Пекіні, її колись збудував Мао Цзедун для виробництва пропаґандивних комуністичних стрічок.

Тарантіно зізнається, що сцена двобою в “Домі блакитного листя” – найважчий момент у його режисерській кар’єрі з практичної точки зору. В цій сцені Турман знищує загалом 76 підісланих до неї вбивць у масках.

“Я хочу, щоб ця сцена стала для фільмів про кун-фу тим, чим стала сцена з гелікоптерами під “Валькірій” в “Апокаліпсисові” для воєнного кіна, – стверджує Тарантіно. – Я з самого початку задумував цю сцену так, щоб вона стала найвеличнішою бойовою сценою в кіні. Якщо цього не вийде, то я зламаю головою стелю своєї уяви!”

Почасти складність полягає в тому, що подібну сцену важко не лише зняти, але й змонтувати. Всі сцени східних одноборств стають на екранові мозаїкою, зібраною з різних ракурсів різних камер. “Як правило, мої фільми нескладні у виконанні, – каже Тарантіно. – Їх навіть дуже легко знімати. Я вигадую апетитні сцени, а потім ми з акторами займаємося ґурманством на майданчикові. І ми весь час чудово себе почуваємо, тому що їжа – просто відмінна. А зйомки двобою – навпаки, постійне витрачання калорій. Причому ти до кінця не знаєш, що ж у тебе вийшло”.

Тим часом асистенти збирають пилосмоками фальшиву кров з підлоги (на кожен дубль іде близько 100 галонів), а Ума Турман возиться з сином-немовлям. Через декілька хвилин вона віддасть дитину няні й знову візьме до рук меча.

Тарантіно значно ускладнив завдання для себе й усієї знімальної групи, що до неї входить близько 300 людей. Він вирішив знімати “по-китайському”, тобто без комп’

Ютерних спецефектів.

“Комп’ютерні спецефекти виглядають красиво, але глядач усе одно бачить, що це намалював комп’ютер, – каже режисер. – Я хочу, щоб усе було по-справжньому, як у фільмах 70-х років”.

Тарантіно спеціально консультувався у постановників трюків, щоб дізнатися, які пристосування вони використовували тридцять років тому. Таким робом на знімальному майданчикові з’явилися, наприклад, презервативи, наповнені фальшивою кров’ю. Тарантіно запевняє, що цей прийом винайшов гонконзький режисер Чан Че, який недавно помер, для свого фільму “Помста” (1970). Його актори самі проколювали презервативи слушної миті.

Тарантіно вимагає, щоб кожна крапля крови відповідала тій, що її можна бачити в фільмах 1970-х років. Для цього група спецефектів зібрала зразки фальшивої крови, які можуть позмагатися з “людським елементом” проекту.

“Для мене кров – свята справа, – каже Тарантіно. – Ми робимо різноманітні суміші, в залежності від настрою сцени. Я кажу хлопцям :”Тут мені не потрібна кров з дешевої лякали. Я хочу самурайської крови!” Не можна лити журавлиновий сироп на самурайського меча. Це виглядає жахливо. Потрібна спеціальна кров, а її ми бачимо тільки в самурайських фільмах”.

Звичайно, окрім забаганок автора-кіномана, є й набагато прозаїчніші причини, за якими фільм знімається в Китаї. Фільмувати “по-китайському” значно дешевше. Тут працюють шість діб на тиждень, а не п’ять. Постійний напарник Тарантіно, продюсер Лоуренс Бендер не поширюється про бюджет, але визнає, що низький рівень життя й зарплатні в країні, а ще на додачу відсутність профспілкових обмежень дозволяє зробити фільм удвічі дешевше, ніж він обійшовся б у Голлівуді.

Є і ще одна причина, чому знімати в Китаї не просто вигідно, але й життєво важливо: Тарантіно зміг зібрати на фільмові кращих майстрів східних єдиноборств. Керівником команди каскадерів став знаменитий Юен Супін, що раніш поставив сутички в “Матриці”, “Янголах Чарлі” і в картині “Тигр, який зачаївся, дракон, який невидимий”. Понад те, Тарантіно зміг запросити на майданчик свого кумира Сонні Чибу – він грає невеличку роль і тренує масовку.

Тарантіно каже, що ідея фільму “Вбити Біллі” вперше виникла в нього 1993 року під час однієї з розмов з Умой Турман. Вони фільмували “Кримінальне читво” і жартома складали плани на майбутнє; Турман сказала, що їй набридло бути тендітною жінкою серед крутих хлопців, і вона сама хоче стати крутим хлопцем.

У новому фільмові Турман грає міжнародного найманого вбивцю на прізвисько Наречена. Настає день, коли Наречена вирішує вийти з бізнесу. Але на день її весілля на неї здійснює замах її начальник і коханець Білл (Девід Каррадайн, у 1970-х він грав у серіалі “Кун-фу”). Наречена чотири роки проводить у комі, а затим прокидається і починає мститися зрадникові Біллу і його поплічникам. Дістатися Біллі нелегко – він повсюди з’являється в оточенні трьох смертельно небезпечних тілоохоронниць. Це тріо (Деріл Ганна, Люсі Ліу, Вівіка Фокс) називає себе “Загоном вбивств “Смертельна гадюка” і воно здатне подерти на шматки цілу армію.

Навряд чи хтось здивується, коли довідається, що Наречена врешті-решт все ж добереться до Білла. Дивовижно інше: діалоги у фільмові зведені до мінімуму. Якщо раніш фірмовим знаком Тарантіно були кумедні суперечки-сварки, то в новому сценарії всі драматургійні таланти спрямовані на зображення бійок. Якщо в більшості голлівудських сценаріїв у цих місцях звичайно пишуть: “вони б’ються” – то в Тарантіно зображується як “зум, що смикається, в стилі братів Чоу переходить у флеш бек в стилеві спаґеті-вестернів”, чи як “численні гейзери крови заливають тканину спочатку в криваво-червоний, а потім у чорно-нафтовий колір”.

Попри докладний опис усіх подій у сценарії, Тарантіно постійно імпровізує на знімальному майданчикові.

“Знімати по-китайському” – означає знімати без жорсткого графіку, – стверджує Тарантіно. – У мене нема списку планкадрів, що їх ми маємо зробити за день. У мене в голові є певні ідеї – все-таки я писав цілі два роки. Але кожен день ми з майстром Уенем вигадуємо нові речі і зразу ж ставимо їх перед камерою. Круті ґеґи, смішні ґеґи, криваві ґеґи. Китайці знімають дешеві фільми, тому не бояться ризикувати”.

“Важче за все нам згадати, що має на увазі Квентін, коли каже про фільми 30-річної давнини, – розповідає асистент Юеня, Фіш Фон. – Ми давно вже забули, що й коли ми знімали. Але Квентін усе чудово пам’ятає”.

Сьогодні більш за все пощастило Гу Сяокуі, 17-річному студентові, що грає наймолодшого з 76 якудза, що вони прийшли в “Дім блакитного листя”. “Сьогодні мене повинні були вбити, – каже він. – Але коли Вума (так називають Турман усі китайці) занесла наді мною меча, режисер побачив у мені щось і змінив фінал сцени”.

“Я подумав: “Ні, вона не зможе вбити хлопчину з таким обличчям”, – каже Тарантіно. – Нехай він залишиться останнім свідком різанини. Нам потрібно додати якийсь приємний штрих до характеру Нареченої”.

17-річний Гу радіє, наче його й насправді помилували перед стратою. Напевно, в нього буде великий план у ключовому моменті фільму. Але чи поцінують голлівудці подібні знахідки?

“Мене це не цікавить, – стверджує Тарантіно. – Я знімаю для себе. Хоча охоче запрошую приєднатися до мене всіх, кому це цікаво”.


“Экран и сцена”, № 33, 2002



Зйомки

Архів


Новости кино ukrfilm.com