04.12.2006 13:50

„Пустки”, Терренс Малік

10 грудня о 00:30 у програмі картина видатного американського кінорежисера Терренса Маліка „Пустки”.

Це жорстокий до брутальности й водночас ліричний фільм. Нехай він не мав касового успіху, зате майже одразу став культовим. Його створено на основі реальної історії таких собі Чарлза Старквезера і Керол Ф’юґейт, які 1958 року вчинили серію вбивств у Небрасці та навколишніх штатах. Режисер Малік не романтизує і не засуджує героїв оповіді. Він дотримується нейтрального погляду на події, що перетворює формально звичайну кримінальну драму на картину характерів.

Фільм „Пустки” є справжньою віхою, одним із етапних в історії американського кінематографа. І його зняв дебютант. Двадцятидев’ятилітньому Терренсу Маліку вдалося (як і в наступному своєму фільмі „Дні жнив”, який ми покажемо в нашій програмі 17 грудня) вивести на екран чи не всі американські міти. Сказати б, він зафільмував метафоричний образ Сполучених Штатів – з незмінним мотивом безконечної дороги та безкраїх (обабіч цієї дороги) пусток, які часом скидаються на позбавлений життя місячний пейзаж... Та по-справжньому трагічно у цьому пейзажі почуваються душі блудних дітей Америки, загублені серез безплідних просторів суспільства...

Режисер-початківець зафільмував ніби „ґанґстерський фільм навиворіт”. Це своєрідна рентґенограма суспільства, яке штовхає своїх нелюбих дітей на безвихідні злочини, а потім убиває і їх самих... Взагалі ж, це надзвичайно складна і заплутана річ – вина у скоєному і відповідальність за скоєне. Споконвічна проблема існування людини у суспільстві. Ось реальний прототип героя Мартіна Шина свого часу заявив: „Чим більше я дивився на людей, тим більше їх ненавидів, бо розумів, що для мене серед цих людей місця нема”...

Екзистенційна ґанґстерська драма „Пустки” отримала Ґран-прі на Міжнародному кінофестивалі у Сан-Себастьяні 1974 року.