11.09.2013 11:33
«Розплющ очі», Алехандро Аменабар
Вночі з 15 на 16 вересня о 00:15 на телеканалі «1+1» дивіться програму «Арґумент-кіно» та фільм режисера Алехандро Аменабара «Розплющ очі» («Відкрий свої очі»)/ Abre los ojos (1997, Іспанія – Франція – Італія).
«Розплющ очі» – фільм одного з двох, поряд із Педро Альмодоваром, найвидатніших іспанських режисерів сучасности Алехандро Аменабара. Це стрічка, що створена у співпраці з італійськими та французькими кінематографістами.
Її головний герой, Сезар, є писаним красенем і багатим спадкоємцем. Якось він закохується в дівчину свого друга, і та стає його. Ніби в покарання, доля спотворює Сезарові обличчя. Та колишня краса до нього часом повертається. Що це? – Якісь паралельні життя, чи сон і реальність?
Таким чином «Розплющ очі» – це містична фантастична драма Алехандро Аменабара, сюжет якої йому навіяли його ж нічні кошмари, коли режисер якось важко хворів на грип... І цей фільм отримав свого часу Ґран-прі Токійського кінофестивалю та престижний приз за найкращу режисуру офіційної програми «Панорама» вже Берлінського міжнародного кінофоруму.
Цікаво, що згодом за мотивами стрічки «Розплющ очі» був створений американський римейк – небезвідомий, але далеко не такий успішний у всіх розуміннях фільм режисера Кемерона Кроу «Ванільне небо» з Томом Крузом у головній чоловічій ролі.
"Ванільне небо"
Ну а Пенелопа Крус в обох картинах, що буває далеко не часто, зіграла одного й того ж жіночого персонажа; і, знов таки, не на голлівудську користь.
У своєму фільмі Аменабар, про творчість якого у програмі йтиметься у спеціальному сюжеті, кіномистецькими засобами втручається у тонкі матерії психоаналізу. Зрештою, він намагається зрозуміти, що таке сон і що – реальність?
Звісно, сон – це дуже загадкова матерія, тонка межа поміж справжнім та бажаним. Уві сні відбиваються найсміливіші, найодвертіші та найзаповітніші людські мрії, а також – найтемніші наші страхи.
Ну й коли нам сниться кошмар, то хотілося б щонайшвидше прокинутися, часом у самому сні розуміючи, що то є, власне, сон. Ну а солодкі сни-фантазії ми не проти дивитися, брати в них свою віртуальну участь та хоч безконечно. Але, зрештою, усе ж прокидаємось і розплющуємо очі...
Та чи варто – ніби пропонує нам цей сумнів Аменабар у своєму фільмі – чи варто бути впевненим, що це і є справжня реальність? Може, все навпаки – ви щойно лишень заснули. Принаймні, існує ж така філософія, котра стверджує, що реальність – це всього-навсього те, що живе у нашій свідомості, а поза її межами для кожного з нас не існує нічого...
Отже, картина Алехандро Аменабара «Розплющ очі» є ніби таким собі ключиком, підказкою до розгадки таємниці снів та прихованих людських бажань.
Вже йшлося про «Ванільне небо», американський римейк картини. Але це не увесь опосередкований кінослід комети-фільму Аменабара. Адже ця стрічка, не більш і не менш, а надихнула братів Вачовських на створення їхньої вікопомної «Матриці». А вже через неї картина «Розплющ очі» своєрідно продовжилася також у фільмі Стівена Спілберґа «Особлива думка».
«Розплющ очі, розплющ очі!» – цими словами протягом усього фільму жіночий голос намагається повернути до реальности головного героя. Але що це означає – розплющити очі? Далеко не просто – вийти зі стану сну. Розплющити очі – означає пізнати істинну реальність, пізнати саме життя.
