Національний кінопортал KINOKOLO.UA

Фотобанк

"Вічне світло незаплямованого розуму"

Енциклопедія

"Богдан Ступка, актор"

Народився - с. Куликів, Львівська обл. 1961 - Закінчив студію при Львівському театрі.

Крамниця

Новини

Арґумент-Кіно


Социальная сеть Ронин

Енциклопедія

Тувалу/Tuvalu

horisontal frame

Режисер: Файт Гелмер
Сценаристи: Міхаела Бек, Файт Гелмер
Актори: Е.Д. Каллаган, Чулпан Хаматова, Дені Лаван
Країна-виробник: Німеччина 
Кіностудія: Veit Helmer Filmproduktion
Рік: 1999
Час: 101 хв.
Формат: кольоровий 

“Тувалу” – перевалочний пункт, своєрідна “країна німих”, на шляху Чулпан Хаматової у пошуках омріяної нею та Діною Корзун “країни глухих”, де всі до одного щасливі. На деяку мить здається, що цей непевний об’єкт тотального бажання вже десь поруч. З’ясовується, що в “Тувалу” в умовинах повної антисанітарії біля занедбаного басейну, також можна бути щасливими. Але не така наша Чулпан – щастя, що поруч, їй не потрібне. Вона напружує всю свою акторську майстерність задля того, аби глядач зрозумів, що її героїня заслуговує на боротьбу і перемогу. Чулпан виразно закочує оченята, морщить чарівне личко і активно жестикулює. Розмовляти – не розмовляє, бо тексту в неї небагацько, власне, як і в решти з персонажів. Вони розуміють одне одного без слів у своїй спільній справі “дурнебайдикування”. Але про що йдеться у стрічці, розтлумачити не так уже й просто. Тим, хто бажає зрозуміти драматургійний розвиток подій у фільмі, я б рекомендувала розпочати з вивчення “норм безпеки поводження на воді”. Змісту (сенсу) в цих правилах не більше, ніж у картині, однак у ній також йдеться про водні забавки. Хоча насправді логіка дуже проста: ти або вмієш плавати, або навпаки. Або маєш “білий пароплав”, або ні.

Наївний, добрий і трішки придуркуватий Антон намагається врятувати свій Дім, свій Басейн, своє локальне середовище від зовнішніх втручань доти, доки в нього не з’являється новий об’єкт, що на нього він спрямовує всю енерґію свого пестування – Єва. Безтурботна Єва почувається в басейні, мов риба у воді. А ще вона шукає одну детальку, завдяки якій запрацює диво-пароплав, що відвезе її до Тувалу.

Тут грають естети. За своїми ж естетськими правилами. Тут усе занадто красиве, витончене, гармонійне. Навіть розруха і бруд. Чорно-біле, з претензією, зображення, вдала візуалізація емоції, таких простих, прозорих і чистих стосунків. Але драматургії геть немає. Тут грають лише з формою. Зміст скінчив життя самогубством. Втопився.

Ірина Побєдоносцева






Енциклопедія