Національний кінопортал KINOKOLO.UA

Фотобанк

"Вічне світло незаплямованого розуму"

Енциклопедія

"Богдан Ступка, актор"

Народився - с. Куликів, Львівська обл. 1961 - Закінчив студію при Львівському театрі.

Крамниця

Новини

Арґумент-Кіно


Социальная сеть Ронин

Енциклопедія

Ґуд-бай, Лєніне!/Good bye, Lenin!






Режисер: Вольфґанґ Бекер
Сценаристи: Бернд Ліхтенберґ, за участи Вольфґанґа Бекера
Оператор: Мартін Кукула
Актори: Даніель Брюль, Катрін Засс, Марія Сімон, Чулпан Хаматова, Флоріан Лукас, Александер Бейер, Міхаель Ґвіздек
Країна-виробник: Німеччина, 2003 
Кіностудія: Westdeutscher Rundfunk (WDR), X-Filme Creative Pool, arte
Рік: 2003
Час: 120 хв.
Формат: кольоровий 

Мало минути майже тринадцять років після падіння Стіни, щоб німецькі кінематографісти змогли, нарешті, розповісти про це з певною часткою осмислення, тепла та іронії. Співзасновник одного з найцікавіших у країні творчих об’єднань X Filme Creative Pool (крім Вольфґанґа Бекера, до нього входять іще режисери Том Тиквер і Дані Леві, а також продюсер Штефан Арндт) витратив майже два роки на розробку сценарію, який нарешті виграв Німецьку сценарну премію 2002 року і був покладений в основу тепер вже фільму-лавреата Берлінського МКФ.

Тоді, коли західні авта, супермаркети і мережі фаст-фудів починають завойовувати Східну Німеччину після об’єднання країни 1990 року, 21-річному головному героєві стрічки (один з найцікавіших сучасних молодих німецьких акторів Даніель Брюль) треба вирішувати зовсім інші проблеми. Його мати (Катрін Засс), фанатична прихильниця соціалістичних ідеалів, що впала в кому після того, як помітила сина на антиендеерівській демонстрації, пролежала в цьому стані декілька місяців, пропустивши тріумфальний наступ капіталізму. Коли вона приходить до тями, навкруги вже інша країна. Розуміючи, що серце матері може не витримати такого потрясіння, Алексові залишається одне – перетворити родинне помешкання в острів минулого, в своєрідний музей соціалізму, який доводитиме хворій, що нічого не змінилося. Але у міру видужання матері, зусилля, що їх треба докладати, аби підтримувати “леґенду”, все більше виснажують – від рекрутування сусідів і колишніх співробітників до розробки фіктивних телепрограм, що мають довести головне: справа Лєніна живе й перемагає!

Головна чеснота стрічки – в тому, що історія, викладена в ній, не перетворюється на фарс. Реальні історичні події існують тут як тло, на якому розгортається тепла й глибоко людяна оповідь про родинні зв’язки, про справжню любов, про німецьке возз’єднання, яке відбувається не тільки на рівні нації, а, насамперед, на рівні простої сім’ї. І хоча деякі речі у фільмові видаються досить схематичними, щоб не сказати банальними (як, скажімо, чергова поява на екрані “клішованої” Чулпан Хаматової у ролі коханки головного героя), його загальне гуманістичне звучання не викликає сумнівів. Після початкової ейфорії й подальшої фрустрації щодо єдиної Німеччини прийшов період тверезого та виваженого осмислення – що дозволяє з оптимізмом дивитися в майбутнє.

Алік Шпилюк






Енциклопедія